Мета: сформувати в учнів навики відповідальної та безпечної поведінки, спонукати підлітків до пошуку шляхів захисту в небезпечних для них ситуаціях.
Тренер. Завдання вправи полягає в тому, що кожен з вас повинен подумати і написати:
1. Як захистити себе від булінгу.
2. Що повинна робити дитина у ситуації булінгу.
Озвучивши свої рекомендації, вкинути їх у спільну "скриньку безпеки".
Тренер записує на ватмані всі, запропоновані дітьми, варіанти.
Рекомендації:
1. Зберігай спокій, дій хоробро та обійди ситуацію.
2. Стримуй гнів.
3. Говори спокійно і впевнено - дай агресору можливість зупинитися.
4. Звернися по допомогу до дорослого, якому довіряєш (це може бути вчитель, психолог чи соціальний педагог).
5. Повідом про булінг когось із дорослих анонімно.
6. Поговори про це зі своїм братом, сестрою, знайомими.
7. Відійди в сторону. Це не ознака слабкості!
8. Усунь провокативні фактори.
ПАМʼЯТАЙТЕ!
• Ви маєте право відмовитися робити те, до чого вас примушують силою або образливими, злими словами.
• Ваша власність належить тільки вам.
• Ви маєте право на допомогу.
• Кожна дитина має право жити вільно, у безпеці, відчуваючи тепло і любов!
Божко Дар*я
Перевага медитації в тому, що дитина отримує здатність зосереджувати увагу впродовж тривалого часу. Зокрема, дослідження підтверджують, що медитація послаблює стрес, поліпшує пам'ять, зменшує агресивність, допомагає контролювати тривогу, поліпшує взаємини дитини в сім'ї та школі й загалом дарує їй відчуття внутрішнього спокою й умиротворення.
Як мотивувати дитину займатися медитацією
Доцільно змалечку привчити дитину до занять медитацією. Розгляньмо 5 нескладних технік розслаблення, що обов'язково сподобаються вашій дитині.
1. «Сходи до неба»
Це одна з кращих технік розслаблення. Її найліпше виконувати вночі:
запропонуйте дитині закрити очі й не рухатися. Нехай вона уявить, що лежить на лузі й дивиться на хмари, які пливуть у небі;
нехай дитина уявляє хмари різних форм. Це можуть бути форми тварин або предметів;
потім нехай дитина уявить сходи, які простягаються в небо. Нехай вона піднімається сходами і з кожним кроком дедалі більше розслабляється;
піднявшись у небо, дитина може побудувати собі укриття у хмарах.
2. «Усвідомлене дихання»
«Усвідомлене дихання» – це проста вправа на розслаблення. Порадьте дитині використовувати її щоразу, коли непокоїться:
нехай дитина зручно сяде. Одну руку потрібно покласти на груди, а іншу – на живіт;
запропонуйте дитині закрити очі, розслабити всі м'язи й глибоко дихати впродовж декількох хвилин;
нехай дитина зосередиться на тому, як піднімається й опускається її живіт у такт диханню. Вона має уявити, як занепокоєння полишає її з кожним видихом.
3. Техніка розслаблення перед іспитами
Якщо в дитини попереду складні іспити, ця техніка розслаблення допоможе їй здолати стрес:
запропонуйте дитині сісти на стілець і розслабитися;
нехай вона робить глибокі вдихи й зосередиться на своєму диханні;
потім дитина має по черзі розслабити м'язи шиї, спини, плечей і обличчя;
далі нехай уявить себе впевненим і мотивованим учнем, котрий у змозі легко скласти іспит.
4. «Бульбашки зі щасливими думками»
Це одна з найвеселіших технік розслаблення, що дасть дитині неабияке задоволення:
перед виконанням вправи поясніть дитині, що глибоке дихання допомагає розслабитися;
запропонуйте дитині зробити глибокий вдих і видути мильну бульбашку. У цей час вона повинна думати про щось позитивне і ніби поміщати ці думки в бульбашки. Дитина може думати про те, що любить або чого чекає;
порадьте дитині виконувати цю вправу разом із друзями, щоб додати собі гарного настрою.
5. Почергове розслаблення м'язів
Почергове розслаблення м'язів – це один із кращих способів для дорослих і дітей впоратися зі стресом:
запропонуйте дитині зайняти зручну позу – сісти або лягти. При бажанні вона може закрити очі;
заохотьте її по черзі напружувати й розслабляти м'язи в різних частинах тіла;
нехай дитина звертає увагу, як відновлюються її тіло й думки.
Тепер ви знаєте прості способи, що допоможуть вашій дитині усунути стрес. Навчіть цих технік дитину, адже вони допоможуть їй стати позитивною людиною.
На певному етапі батьківства без помічників і вихідних мами часто стикаються з внутрішньою напругою, втомою, коли опускаються руки, і нічого не хочеться робити. Сьогодні існує таке поняття, як емоційне вигорання батьків. У цій статті ми розповімо про те, що це таке, і як з ним боротися.
Батьківство завжди починається з ентузіазму і океану сил і впевненості, що все вийде. Сім'я поглинена щастям і ейфорією від появи маленької людини. Перший час навіть безсонні ночі зовсім не в тягар.
Але втома має властивість накопичуватися, а емоції від нового досвіду, знань, прийняття рішень починають трохи виснажувати (перший нежить, здуття животика, незрозумілі висипання, стрибки розвитку, кризи 2-3 років). Звичайно, це стосується обох батьків, але все-таки більшою мірою мами, яка знаходиться з малюком в постійному контакті 24/7. Тому давайте поговоримо про емоційне вигорання жіночої половини сім'ї.
Чим більше знань ми отримуємо, тим вище особиста ступінь відповідальності. Чи замислювалися наші мами так, як ми, над питаннями грудного вигодовування, першого прикорму, методик виховання? Швидше за все, що ні. Все виходило з сімейних традицій, суспільних норм і, звичайно ж, від неусвідомленого, інстинктивного. Та й часу для роздумів у них було набагато менше, була задача займатися побутом, дитиною, про інше особливо не думалося.
Обсяг різнопланової інформації, яка доступна сьогодні, значно розширює бачення материнства кожною жінкою. Ми вибудовуємо рамки допустимого, бажаного і, звичайно ж, малюємо ідеал "себе-мами", незмінно мчимо до нього на всіх швидкостях і фінішуємо в якийсь момент на позначці "материнське емоційне вигорання".
Ось деякі ознаки емоційного вигорання:
Забудькуватість. У Бермудському трикутнику пам'яті зникає вся важлива інформація навіть в ті моменти, коли ви, як вам здається, перебуваєте в ресурсі: виспалися, бадьорі, сконцентровані.
Зриви. Часто відбуваються зриви на всіх членів родини, з'являється відчуття безвиході. У якийсь момент всі навколо починають робити все абсолютно не так. Діти кричать і не слухаються дужче, чоловік ще впертіше не миє за собою посуд, та й зірки світять не так яскраво.
Хронічна втома. Життя переходить в режим автопілоту, ніщо не радує, діапазон емоцій вперто стоїть на нулі та уривками йде в мінус.
Постійне відчуття дня бабака. Іграшкам під ногами немає кінця і прибирати їх вже не хочеться, посуд в раковині магічним чином розмножується незалежно від того, що ви майже живете біля цієї самої раковини, провіант закінчується в одну мить, а духовка стає постійною співбесідницею.
Що ж робити?
Однозначно не чекати того, що емоційне вигорання випарується без вашого втручання:
Взяти себе в руки! І це не означає "Еге-гей я сильна, я все зможу". Це означає проаналізувати, що ви можете зробити для себе зараз, щоб стало значно легше. Просіть про конкретну допомогу, яка потрібна саме вам. Іноді буває так, що приходить бабуся і починає розважати й відволікати малюка, а ви йдете "відпочивати по господарству", незважаючи на те, що каструлі і пелюшки ведуть з вами діалоги в кожному нічному сні. Або ж, навпаки, ви б з радістю поринули в кулінарію і свої думки, тільки б відпочити від тисячного питання дитини "Що це?" за останні півгодини. Озвучуйте, яка конкретно допомога вам потрібна, як ви хочете відпочити, не потрібно жертв і надій на телепатичні здібності ваших родичів!
Тренуйте усвідомленість. Так, це складно. Так, іноді відчуття, що це не порада, а знущання. Але якщо ви все ще читаєте цю статтю, то вже носите гордий статус усвідомленої людини, адже шукаєте шляхи і способи, а не виправдання. Коли втома підходить до позначки 10 з 10 - це непросто, але ви ж хочете залишити замкнуте коло і повернути фарби життя. Як би це не звучало, але ми живемо, щоб постійно працювати і ставати краще. Працюємо над тілом в тренажерному залі, над побудовою відносин в родині, над собою в багатьох сферах. Так само добре було б працювати над своєю усвідомленістю. Дуже часто ми зриваємося на близьких через злість на самих себе. Зриваємося, значить, втрачаємо енергію на негативній емоції. Втрачаємо енергію, значить, наближаємося до вигорання. Як це відбувається? Наприклад, ви безбожно заїдали втому і емоції булочками, тортами і цукерками. Збираючись на чергову прогулянку з малюком, ви дістаєте улюблені джинси і розумієте, що вони малі. Злість йде на себе, але дуже ймовірно, що зривається ви саме на дитині. Якщо усвідомлено аналізувати свій стан і його джерело, дуже скоро ви зможете запобігати "вибухам". Наприклад, переглянете список солодощів в своєму раціоні.
Більше гуляйте на свіжому повітрі наодинці зі смачною кавою/чаєм і улюбленими треками або аудіокнигою. Прогулянки - це теж фізична активність, а значить, приплив гормонів щастя вам забезпечений.
Менше часу проводьте в соціальних мережах і на сторінках супер-мам блогерів. У розумних дозах це може бути корисно, але тільки якщо ви вмієте цих доз дотримуватися і не відчувати себе розчавленою через те, що у них все блищить чистотою, і діти навіть їжею брудняться гарно та естетично.
Займіться своїм здоров'ям і захопленнями. Це незмінні акумулятори енергії, гарного фізичного і емоційного самопочуття.
Навчіться слухати себе і говорити "ні". Наприклад, скажіть "ні" брудному посуду в раковині, якщо розумієте, що бути вибуху. Нехай ввечері чоловік скаже посуду "так". Навіть якщо ви дуже суворо дозуєте перегляд мультфільмів дитиною, але в якийсь момент відчуваєте, що на межі, переступіть цей пункт. Візьміть книгу, журнал і відпочиньте, не потрібно прагнути до позначки "ідеально".
Любіть свою сім'ю, але при цьому не забувайте любити себе, і завжди згадуйте фразу: "Коли мама щаслива, щаслива вся родина!"
Уявімо таку ситуацію: ваші діти, які раніше з повагою ставились один до одного й завжди з готовністю приходили на допомогу, останнім часом стали проявляти неповагу й неслухняність. Вони дозволяють собі грубі висловлювання, домашні обов’язки ними не виконуються, і здається, ніби ніхто цим не переймається! Що ж робити в такому випадку?
Як вам домогтись від дітей шанобливого ставлення?
Один з варіантів – це встановити ще більше правил. Посилити контроль. Описати їм більш суворі наслідки поганої поведінки. На жаль, ці методи зазвичай призводять до ще більшої неповаги.
Така тактика допомагає лише спочатку, оскільки діти бояться покарання. Але як тільки страх проходить, вони починають відчувати образу та гнів. Малюки починають менш охоче слухатись, бо зв'язок між вами втрачається.
А чи змогла б проста гра змінити стосунки й поведінку дітей у вашій сім’ї?
Діти хочуть відчувати себе частиною команди та потребують почуття приналежності до своєї сім’ї. Вони хочуть знати, що їх люблять і поважають. Коли вони в цьому переконані, то стають щасливіше, менш схильні до суперечок і готові ставитись до інших людей з більшою добротою й участю.
Іноді кращий спосіб змінити небажану поведінку – перервати її цикл, дати дитині те, що допоможе їй зосередитись на бажаній для вас поведінці, і не загострювати увагу на негативі. Вашим дітям не потрібна ще одна нотація із приводу того, як правильно себе вести!
Якщо ви хочете поміняти поведінку із зухвалої й нечемної на позитивну й чуйну, спробуйте пограти у гру «Сімейна доброта».
Правила гри:
1. Напишіть на аркушах паперу імена всіх членів сім'ї, складіть їх і помістіть у капелюх або шапку. Новонароджені й діти ясельного віку, зі зрозумілих причин, у грі участі не беруть.
2. Кожний учасник гри витягує листочок з ім'ям одного із членів сім'ї та тримає його в секреті.
3. Мета гри полягає в тому, щоби протягом наступних 48-и годин кожний її учасник проявляв особливу доброту до людини, чиє ім'я було написано на обраному ним листочку.
4. Робіть це весело. Додавайте у гру якомога більше позитивної енергії!
Не забувайте, що це гра. Намагайтеся, щоби член сім'ї, ім'я якого ви витягли, не відразу здогадався про це. Для того щоби зробити гру більш загадковою й цікавою, попросіть, щоб кожний був особливо добрим до всіх, а не тільки до тієї людини, ім'я якої йому дісталось.
Разом придумуйте різні способи прояву доброго ставлення: робіть один одному компліменти, допомагайте виконувати домашні обов’язки, малюйте один для одного картини, готуйте їжу або напої для ваших близьких, пропускайте вперед у черзі тощо. Приємно та зворушливо спостерігати, як члени сім'ї намагаються перевершити один одного у проявах доброти.
Чи справді ця гра допомагає змінити ставлення дітей до батьків і один до одного?
Звісно, ви можете поставитись до неї скептично й подумати: «Ця гра ніколи не допоможе моїм дітям». Але справа ось у чому: люди хочуть бути бажаними! Усі прагнуть того, щоб їх поважали, ставились по-доброму. Важко залишатися сердитим, коли тобі висловлюють компліменти. І, звісно, не спробуєш – не дізнаєшся. То чого б не спробувати пограти в неї протягом одного дня або просто за вечерею?
Якщо ви будете думати, що ця гра марна, так само будуть думати й ваші діти. Тому вам варто надихнути їх.
Досвід батьків
Погравши в цю гру лише кілька разів, багато батьків просто дивуються, наскільки швидко змінюється ставлення дітей. Малюки щосили намагаються бути добрими, уважними один до одного й допомагати вдома без особливого прохання!
Часто діти заводять своїх батьків у глухий кут у питанні про те, до кого вони, згідно із правилами, повинні проявляти добре ставлення. Вони плутають батьків, проявляючи доброту до всіх зі свого оточення або до кожного по черзі. Це просто приголомшливо!
Малюки просять грати в цю гру частіше, а в домі починає панувати атмосфера теплоти й радості.
Якщо ти не любиш фізкультуру – ти інший. Якщо весь клас фанатіє від MELOVIN’а, а ти слухаєш Kozak System – ти інший. Якщо у тебе батьки менше заробляють – ти інший. А якщо ти – інший, то з тебе будуть насміхатися, знущатися, підставляти. Діти інколи бувають дуже жорстокі. Це проявляється не лише у бійках на перерві, а й у підлості вчинків. У дитинстві чи підлітковості вони не розуміють, як можуть одним словом вплинути на подальше життя однолітка. Проблема булінгу (цькування) актуальна у кожній країні, але не всюди її порушують.
Чому діти потрапляють у немилість своїх однолітків, як з цим боротися та що робити у таких ситуаціях батькам – читайте в “Українському інтересі”.
“Уперше я зіштовхнулася з такою проблемою у студентські роки. Я проходила практику в одній з міських гімназій, у третьому класі. Пригадую, там була дівчинка Юля, яка сиділа за останньою партою саменька. За декілька уроків я помітила, що вона – дуже усамітнена, замкнута, малокомунікабельна. Відразу стало зрозуміло, що у класі її, м’яко кажучи, не люблять.
Одного дня у цьому класі я проводила психологічний тест. Кожен учень отримав аркуш із незакінченими реченнями, які діти мали продовжити. Наприкінці заняття один хлопчик зненацька вихопив у Юлі її відповіді і почав читати вголос. Діти зайшлися реготом. Так було досить часто”, – розповідає психолог Марина Ігнатенко.
Що таке булінг
Булінг – це агресивна та вкрай неприємна поведінка однієї дитини або колективу щодо іншої. Це цькування, постійний фізичний і психологічний тиск.
Причини можуть бути різні – від фінансового становища сім’ї до інакомислення дитини.
Боротьба ЮНІСЕФ із цькуванням
У 2017 році дитячий фонд ООН провів дослідження в Україні та приголомшив спільноту статистикою: кожен другий підліток став жертвою булінгу. Більшість із них нікому про це не розповідали. А Український інститут дослідження екстремізму порахував, що 40% дитячих самогубств – наслідок цькування.
“Діти часто не знають, як самостійно дати раду труднощам. Проблема булінгу – не виняток”, – наголосила очільниця ЮНІСЕФ в України Джованна Барберіс.
Тому рік тому фонд запустив у країні інформаційну кампанію у боротьбі із цькуванням. Дітям і дорослим пояснили, що це таке, як розпізнати булінг і що робити, якщо тебе булять.
40% дитячих самогубств – наслідок цькування. Фото: shutterstock.com
На що звернути увагу батькам
Зазвичай, діти тримають образи в собі, не показують свій страх чи біль. Тому батькам варто звернути увагу на деякі факти:
Іграшки
Якщо ви помітили, що дитина приносить із школи поламані іграшки – поговоріть із нею. Потрібно встановити причину – чи це була випадковість під час гри, чи хтось зламав їх навмисно.
Рюкзак
Рюкзак – порваний, брудний чи взагалі зі сміттям всередині – це вже тривожний “дзвіночок” для батьків. Така поведінка однолітків дитини є проявом агресії та спробою приниження.
Соціальні мережі
Зараз майже кожна дитина має телефон із доступом в інтернет, тому булінг набув нової форми – кібербулінг. Звичайно, влазити в особистий простір дитини не варто, але слідкувати за її сторінками – можна.
Зошити та підручники
Підлітки люблять робити “западлянки” – розлити чорнила у зошит чи вирвати декілька цінних сторінок, але не кожна дитина може себе відстояти.
Зовнішність
Жуйку з одягу вивести важко, а з волосся – лише якщо обстригти пасмо. Кривдники це знають, тому й намагаються “вдарити” по самооцінці.
Одяг
“Ненароком” вилитий на білу блузку сік чи обмазаний крейдою піджак – це не дитячі жарти, а прояв агресії.
Відео у соцмережах
Якщо ви випадково натрапили на відео, де над вашою дитиною знущаються, не сваріть її. Вона у цьому не винна, і нараз потребує вашої підтримки та прояву захисту.
Синці та подряпини
Батьки, які піклуються про свою дитину, не зможуть цього пропустити. Булери перейшли у наступ. Поспілкуйтеся з дитиною, а також із класним керівником.
Тему булінгу порушила у своєму відеокліпі на пісню “Крила” українська співачка Анастасія Приходько.
Що робити, якщо вас булять
Не мовчати
Розповісти про ситуацію батькам, бабусі чи дідусю, подрузі чи другу. У жодному разі ти не будеш “стукачем”. Ти не повинен залишатись із проблемою наодинці.
Попроси допомоги
Мотиваційний тренер Нік Вуйчич якось заявив, що просити допомогу можна і треба.
Не звинувачуй себе та не виправдовуй інших
Ти – людина і маєш право мислити і діяти на власний розсуд. Ніхто не може змушувати тебе щось робити, або втручатися в особистий простір.
Сходи до шкільного психолога
Ніхто не зрозуміє тебе краще, ніж ця людина. У кабінеті психолога ти можеш розповісти все, що тебе тривожить. Ніхто цього більше знати не буде.
Звернися до старших у разі небезпеки
Якщо тобі погрожують, обов’язково скажи батькам чи адміністрації школи.
Як одна американська школярка перемогла булінг
Наталі Гемптон очікувала від нової приватної школи для дівчат отримати багато знайомств, зав’язати нову дружбу та провчитися у закладі до випуску. Проте нічого з цього не відбулося. Вже у перші тижні дівчата почали насміхатися з Наталі, ігнорувати під час обіду, сипати образами. Через деякий час все лише погіршилося – однокласниці підстерегли її у коридорі, відібрали ноутбук та дуже побили дівчину.
Наталі Гемптон – активістка у боротьбі з булінгом. Фото: Gene Blevins/LA Daily News
Останньою краплею терпіння була ситуація, коли Наталі працювала у парі з іншою дівчиною і отримала кращу оцінку. Та схопила у руки ножиці і кричала, що ледь стримується, аби не перерізати Наталі горло.
Згодом жертва булінгу перевелася в іншу школу і все налагодилось. У перший же день до дівчини підійшов хлопчик і запропонував допомогу. Це її дуже вразило і надихнуло. Коли вона бачила якогось самітника у шкільній їдальні, то запрошувала його за свій стіл. Ця ідея вилилась у розробку мобільного додатку “Sit With Us” (“Сідай з нами”).
“Так діти, які не знають, куди їм подітися на обіді, можуть знайти ваш столик у додатку, прийти до нього та не боятись відмови”, – коментує Наталі.
Також вона зазначає, що не обов’язково завантажувати додаток, можна просто дотримуватися такого принципу. Через булінг та соціальну ізоляцію одна дівчинка думала про самогубство, але така ініціатива Хемптон врятувала її.
Булінг – це ситуація, яка може статися з кожним. Головне – не бути байдужим, ні батькам, ні однокласникам.
Матеріали із сайту :https://uain.press/health/buling-ne-movchy-dij-inakshe-zatskuyut-717934
Профі
