На певному етапі батьківства без помічників і вихідних мами часто стикаються з внутрішньою напругою, втомою, коли опускаються руки, і нічого не хочеться робити. Сьогодні існує таке поняття, як емоційне вигорання батьків. У цій статті ми розповімо про те, що це таке, і як з ним боротися.

Батьківство завжди починається з ентузіазму і океану сил і впевненості, що все вийде. Сім'я поглинена щастям і ейфорією від появи маленької людини. Перший час навіть безсонні ночі зовсім не в тягар.

Але втома має властивість накопичуватися, а емоції від нового досвіду, знань, прийняття рішень починають трохи виснажувати (перший нежить, здуття животика, незрозумілі висипання, стрибки розвитку, кризи 2-3 років). Звичайно, це стосується обох батьків, але все-таки більшою мірою мами, яка знаходиться з малюком в постійному контакті 24/7. Тому давайте поговоримо про емоційне вигорання жіночої половини сім'ї.
 
Чим більше знань ми отримуємо, тим вище особиста ступінь відповідальності. Чи замислювалися наші мами так, як ми, над питаннями грудного вигодовування, першого прикорму, методик виховання? Швидше за все, що ні. Все виходило з сімейних традицій, суспільних норм і, звичайно ж, від неусвідомленого, інстинктивного. Та й часу для роздумів у них було набагато менше, була задача займатися побутом, дитиною, про інше особливо не думалося.
 
Обсяг різнопланової інформації, яка доступна сьогодні, значно розширює бачення материнства кожною жінкою. Ми вибудовуємо рамки допустимого, бажаного і, звичайно ж, малюємо ідеал "себе-мами", незмінно мчимо до нього на всіх швидкостях і фінішуємо в якийсь момент на позначці "материнське емоційне вигорання".

Ось деякі ознаки емоційного вигорання:

• Забудькуватість. У Бермудському трикутнику пам'яті зникає вся важлива інформація навіть в ті моменти, коли ви, як вам здається, перебуваєте в ресурсі: виспалися, бадьорі, сконцентровані.
• Зриви. Часто відбуваються зриви на всіх членів родини, з'являється відчуття безвиході. У якийсь момент всі навколо починають робити все абсолютно не так. Діти кричать і не слухаються дужче, чоловік ще впертіше не миє за собою посуд, та й зірки світять не так яскраво.
• Хронічна втома. Життя переходить в режим автопілоту, ніщо не радує, діапазон емоцій вперто стоїть на нулі та уривками йде в мінус.
• Постійне відчуття дня бабака. Іграшкам під ногами немає кінця і прибирати їх вже не хочеться, посуд в раковині магічним чином розмножується незалежно від того, що ви майже живете біля цієї самої раковини, провіант закінчується в одну мить, а духовка стає постійною співбесідницею.

Що ж робити?

Однозначно не чекати того, що емоційне вигорання випарується без вашого втручання:

• Взяти себе в руки! І це не означає "Еге-гей я сильна, я все зможу". Це означає проаналізувати, що ви можете зробити для себе зараз, щоб стало значно легше. Просіть про конкретну допомогу, яка потрібна саме вам. Іноді буває так, що приходить бабуся і починає розважати й відволікати малюка, а ви йдете "відпочивати по господарству", незважаючи на те, що каструлі і пелюшки ведуть з вами діалоги в кожному нічному сні. Або ж, навпаки, ви б з радістю поринули в кулінарію і свої думки, тільки б відпочити від тисячного питання дитини "Що це?" за останні півгодини. Озвучуйте, яка конкретно допомога вам потрібна, як ви хочете відпочити, не потрібно жертв і надій на телепатичні здібності ваших родичів!
• Тренуйте усвідомленість. Так, це складно. Так, іноді відчуття, що це не порада, а знущання. Але якщо ви все ще читаєте цю статтю, то вже носите гордий статус усвідомленої людини, адже шукаєте шляхи і способи, а не виправдання. Коли втома підходить до позначки 10 з 10 - це непросто, але ви ж хочете залишити замкнуте коло і повернути фарби життя. Як би це не звучало, але ми живемо, щоб постійно працювати і ставати краще. Працюємо над тілом в тренажерному залі, над побудовою відносин в родині, над собою в багатьох сферах. Так само добре було б працювати над своєю усвідомленістю. Дуже часто ми зриваємося на близьких через злість на самих себе. Зриваємося, значить, втрачаємо енергію на негативній емоції. Втрачаємо енергію, значить, наближаємося до вигорання. Як це відбувається? Наприклад, ви безбожно заїдали втому і емоції булочками, тортами і цукерками. Збираючись на чергову прогулянку з малюком, ви дістаєте улюблені джинси і розумієте, що вони малі. Злість йде на себе, але дуже ймовірно, що зривається ви саме на дитині. Якщо усвідомлено аналізувати свій стан і його джерело, дуже скоро ви зможете запобігати "вибухам". Наприклад, переглянете список солодощів в своєму раціоні.
• Більше гуляйте на свіжому повітрі наодинці зі смачною кавою/чаєм і улюбленими треками або аудіокнигою. Прогулянки - це теж фізична активність, а значить, приплив гормонів щастя вам забезпечений.
• Менше часу проводьте в соціальних мережах і на сторінках супер-мам блогерів. У розумних дозах це може бути корисно, але тільки якщо ви вмієте цих доз дотримуватися і не відчувати себе розчавленою через те, що у них все блищить чистотою, і діти навіть їжею брудняться гарно та естетично.
• Займіться своїм здоров'ям і захопленнями. Це незмінні акумулятори енергії, гарного фізичного і емоційного самопочуття.
• Навчіться слухати себе і говорити "ні". Наприклад, скажіть "ні" брудному посуду в раковині, якщо розумієте, що бути вибуху. Нехай ввечері чоловік скаже посуду "так". Навіть якщо ви дуже суворо дозуєте перегляд мультфільмів дитиною, але в якийсь момент відчуваєте, що на межі, переступіть цей пункт. Візьміть книгу, журнал і відпочиньте, не потрібно прагнути до позначки "ідеально".

Любіть свою сім'ю, але при цьому не забувайте любити себе, і завжди згадуйте фразу: "Коли мама щаслива, щаслива вся родина!"

Джерело:https://teddyclub.info/planuvannya-rodini/psihologiya-simyi/emociyne-vigorannya-batkiv-metodi-borotbi