Іван Франко – це розум і серце нашого народу.
Це боротьба, мука і передчуття щастя України.
України і людськості.
М. Рильський
В 2016 році відзначається 160 річниця дня народження та 100 - річчя з дня смерті українського Каменяра.
З метою вшанування світоча української літератури було проведено бібліотечні уроки Горло Н.С та позакласні години спілкування про життя і творчість І.Франка .
Частіше ми говоримо про Франка як про поета-борця, Каменяра, але ж він ще й тонкий лірик. Вічна тема кохання знайшла яскраве втілення в його поезії, прозі й драматургії. Саме тому наші учні обрали для декламування задушевні поезії із збірки «Зів’яле листя»: «Тричі мені являлася любов», «Чого являєшся мені у сні?», «Раз зустрілись ми случаймо…», «Моїй дружині»
Упродовж уроку діти шукали відповідь на питання: кому все-таки була присвячена збірка "Зів'яле листя"? І прийшли до висновку, що скоріше за все лірична збірка поезій І. Франка присвячена Ользі Рошкевич — єдиній, чистій, першій і останній любові, але іноді здається, що збірка не присвячена жодній із жінок, вона є одою нещасливому коханню, яке огортало душу поета протягом багатьох років.
Іван Франко – найяскравіша постать нашої української літератури, нашої історії та культури. Сьогодні митці вчаться у нього бути громадянами, всією силою таланту служити своєму часові, сприяти своєю творчістю у розв`язанні пекучих проблем сучасності, все життя зміцнювати мости дружби між народами, ширити ідеї гуманізму.
 
| 
