Головна » 2017 » Березень » 22 » 21 березня - День поезії
11:43
21 березня - День поезії

Поезія – найдавніший духовний скарб людства

   До Всесвітнього дня поезії, який відзначають 21 березня, в Червонодібровському НВК була проведена інформаційна година : «Поезія – найвищий скарб людства», яку підготувала бібліотекар – Наталя Горло.

   «Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик для душі.»

   Поети – незвичні люди, які у слові вміють передати любов і ненависть, журбу і радість, ніжність і мужність….

   І поетів своє бачення світу, світ неповторний почерк.

   Приємно, що поети також живуть і в нашому надзвичайно красивому та привабливому для туристів села, яке ще називають «Буковинська Швейцарія» - це Володимир Чоботарь, Володимир Баранюк, Лідія Золотарюк.

   Вперше дебютувала із власною поезією жителька села – Лікерія Стрільчук. Їй приснився сон про  спечену нею паляницю, яку вона надломлюючи, ділила своїм дітям, промовляючи до них: « Як я Вам розділяю цю паляницю, щоб і Ви так дружно жили і цю паляницю між собою ділили.»

    Так, на ранок вставши, написала свого першого вірша: « Мамина паляниця». А далі на папері за короткий термін часу зявилися один за одним нові вірші.

 

МАМИНА ПАЛЯНИЦЯ

Спекла мати паляницю - нема з ким і з’їсти,

розбіглися її діти по всім білім світі.

Виростила, викохала ,ночей не доспала -

своє гніздечко звивала ,сльози проливала,

своїх діток удень та вночі оберігала.

А як виросли сини й дочки,

дорослими стали -

свою долю ,своє щастя по світу шукали .

Не змогла стара ненька і рідна Вкраїна,

щастя їм дати .

Стару мати  копійками обділили,

Україну – обікрали ,

а сестри , брати і онуки –

жебраками стали .

Плачуть старі батьки, плачуть малі діти,

просять Неньку - Україну рідних не згубити ,

з далекої чужини додому вертати,

запашну хлібину з дітьми розділяти.

 

ВЕЛИКИЙ ПІСТ

Люди схаменіться , побійтеся Бога !

Такий  піст великий   -

ніби Вам  нічого,

коли у вас горе – плачете , ридаєте,

руки ви до матері Божої верх піднімаєте

коли діти хворіють , коли смерть у хаті,

то тоді всі плачуть -  і бідні і багаті …

Ви всіх згадуєте - і святих, і Бога,

А як біль стихає, туга десь минає -

Людина одразу про все забуває .

А тепер у Матері Божої  горе

вона плаче та ридає, на Вас , грішних уповає:

« Змилуйтеся люди добрі на  мою дитину -

бо за гріхи ваші ,

мій Син пішов у домовину.

Важко мені жити , все це пережити -

сім неділь горювати, радості не знати ….

Думала,  що ви зі мною біль  перенесете -

А Ви люди безсердечні та себелюби:

В піст п’єте,  гуляєте

Про моє материнське горе  знову забуваєте…»

Та матір Божа велике серце має -

Всіх вас любить і всім вам прощає.

    Бібліотека була оформлена книжкова виставка : «Дивовижний світ поезії».

   Отже, якщо вирішите «приручити» музу Поезії, вам доведеться «озброїтися» любовю до літератури, бажанням сіяти красу, адже поезія – це життя.

 

Наталя Горло.

Переглядів: 277 | Додав: nvk_ua | Рейтинг: 5.0/2
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]